Херсонська область є унікальною для “зеленого” туризму. І це справді так. До того ж події цієї весни кардинально змінили ситуацію: тепер, коли Крим  окупований, жителі України почали шукати альтернативу його курортам. Тобто, у Херсонщини з’явилася можливість стати туристичною меккою українців!

 – Херсонській області у цьому році виповнилося 70 років. Те що я скажу, звісно, жарт, але складається враження, що людина, яка формувала її кордони в далекому 1944 році, мала якесь відношення до охорони природи. Тому, що парадоксальним чином у межі новоствореної області потрапили всі найцікавіші та найважливіші природоохоронні об’єкти півдня України, – розповів мені херсонський краєзнавець Михайло Підгайний. – Адже тут розташовані одразу два з чотирьох існуючих в Україні біосферних заповідників: “Асканія-Нова” та Чорноморський. Тут розташовані Олешківські піски – один із двох найбільших в Європі компактних піскових масивів; два великих безлюдних острови: Бирючий та Джарилгач, на яких без втручання людини збереглася недоторканна, первісна природа; причому, острови ці – на різних морях.
І це ще не повний перелік! А Нижньодніпровські плавні, площею в 50 тис. гектарів. А затока Сиваш – найбільша в Європі екстремально солона водойма з цілющими лікувальними грязями. Ще й цікаві історичні пам’ятки. Зокрема на Кінбурнському півострові: від давньогрецьких поселень скіфської лісової країни Гілея, яку, за переказами, відвідав ще батько історії Геродот, до зимівників славнозвісної Прогнойскої паланки, де запорожці добували сіль. Як бачимо, туристичний потенціал Херсонщини грандіозний. Щоправда, про це мало хто знає. Наприклад, особисто я, коли минулого року вперше їхала з Дніпропетровська до Херсона, знала лише про “Асканію Нову” і Залізний Порт. Ну й ще щось про Каховське водосховище. А більшість моїх знайомих, впевнена, чули тільки про всесвітньо відомий біосферний заповідник. Та події цієї весни кардинально змінили ситуацію: тепер, коли Крим окупований, жителі України почали шукати  альтернативу  його курортам. Тобто, у Херсонщини з’явилася можливість стати туристичною меккою українців!

Фото "Вгору"
Але туристів можуть налякати деякі труднощі. Я теж думала, що більше ніколи до “Асканії” не поїду – надто важкою була туди дорога. Їхали ми в автобусі, ущерть заповненому димом, вікна не відчиняються, бо водій не перевірив стан транспорту перед відправленням. Та ще й трясло нас, немов мішки з картоплею. Потім взагалі зламалися на півшляху, біля Північно-Кримського каналу. Там ми просиділи чотири години, чекаючи на інший, справний транспорт. Поки чекали, пішов дощ, тобто в заповідник ми потрапила під вечір та й не в найкращу для подорожі парком погоду. Але – був і невеличкий плюс: до врешті-решт побачених краєвидів незайманої природи, на диво, туроператор дуже легко повернув частину грошей за екскурсію.
Після цього я навіть ризикнула побувати й в інших більш-менш цивілізованих місцях Херсонщини як, наприклад, Залізний Порт. Хотіла побачити море. Перше, що вразило – не треба прокидатись о п’ятій ранку, щоб зайняти “місце під сонцем” – людей набагато менше. І друге: тут пляжі – не бетонні, як, наприклад, у Ялті, або з гальки – як у Севастополі. А – піщані! З цінами також  усе добре, адже у порівнянні з кримськими курортами вони здаються досить помірними. Усе залежить від бажань та можливостей відпочивальника: можна знайти собі місце за 30 грн. на добу без додаткових послуг та з літнім душем, або ж оселитися в шикарному готелі з кондиціонером, душем у номері, басейном у дворі та іншими надбаннями цивілізації.
Я знову приїхала сюди, незважаючи на всі торішні пригоди. А все тому, що, відвідавши одного разу Херсонщину, – закохуєшся в неї назавжди. До того ж я почула, як голова Асоціації туризму Півдня України Тетяна Волинець запевнила, що ціни залишилися на рівні минулого року. Щодо зеленого туризму, то я щиро шкодую, що раніше не знала про його тутешні переваги. Тепер знаю, що нинішнє літо проведу в цих прекрасних місцях. І розпочну з Ягорлицького поселення давніх греків на березі однойменної затоки, що на Кінбурнському півострові, не одну годину риючись у піску в пошуках уламка давньогрецької амфори…